Щороку 9 березня українці по всьому світу святкують День народження Тараса Григоровича Шевченка– великого Кобзаря, видатного українського поета та художника
У свідомості кожного громадянина нашої держави Т.Г. Шевченко займає місце національного героя. Завдяки своєму життю та творчості великий митець надихав патріотів України до боротьби за правду, свободу та майбутнє нашої неньки України
Сьогодні твори митця набули для нас нових сенсів та звучання.
Заходи до Дня народження Тараса Григоровича Шевченка охопили всіх учнів нашої школи. Про його думи, полум"яний гнів та боротьбу за світлу долю показала Ільюшкіна Наталя - учениця 11В класу.
Думи мої, думи мої
М ЗЗСО 17 ім. Саражана В. АРТ-ГАЛЕРЕЯ учнівської творчості "ТИСЯЧА ВІДТІНКІВ ПОЕЗІЇ", 2023
Шевченкове слово
КАЗКА ПРО ДІЄСЛОВО ТА ЧАСТКУ НЕ
Мовознай-1. Вибачте-вибачаюсь. Зашарітися
Два апельсинА чи два апельсинИ? Хвилинка-цікавинка українською.
1 ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
4 ПОЕТИЧНИЙ ФЛЕШМОБ 1
9 ЛИСТОПАДА УКРАЇНЦІ ПИСАТИМУТЬ ЮВІЛЕЙНИЙ РАДІОДИКТАНТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ
Складне речення. Розділові знаки в складному реченні
Діагностична робота на тему «Звуки і букви. Склад. Наголос»
Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році
Особливості подачі нової теми з української мови в умовах дистанційного навчання
Написання частки НЕ з різними частинами мови. Алгоритм. Тест
На освітній платформі Є-Мова
уже зараз ви можете слухати лекції та вивчати українську:
Філологігні цікавинки
Ефективний контент на уроках української мови та літератури для здійснення формувального оцінювання
Розробка "Відмінки"
Співвідношення звуків і букв: типові тести ЗНО з української
Проектні технології на уроках української мови та літератури
ЗНО. НАЙВАЖЛИВІШІ ВИНЯТКИ. УКРАЇНСЬКА МОВА
ТОБТО ГОВОРИТИ...
ЧАСТИНИ МОВИ
У чи Ю ? Тренажер з української мови.
ЗНО. НАЙВАЖЛИВІШІ ВИНЯТКИ. УКРАЇНСЬКА МОВА
ЗНО Односкладні речення
Фінальний етап підготовки до ЗНО з української мови. Заняття 4
У назвах яких країн ми найчастіше помиляємося - експрес-урок
ЗНО 2020 Висловлювання про письменників та їхні твори.
Аналіз поезій, передбачених програмою ЗНО-2020 з української мови та літератури.
До ледарів і нероб працьовитий український народ завжди ставився з осудом
Tипові питання щодо написання твору ЗНО (ПРЕЗЕНТАЦІЯ)
ЗНО 2020 Історія у творах української літератури
Відрізняємо предмет від істоти
Перифрази й псевдоніми
ЗНО-2020. ПСЕВДОНІМИ, САМОНАЗВИ ПИСЬМЕННИКІВ. ЦИТАТИ
Оповідання Василя Сухомлинського “Камінь”
Чистомовки
Як правильно наголосити?
РІД ІМЕННИКІВ З НУЛЬОВИМ ЗАКІНЧЕННЯМ.
Визначаємо слово, що не римується
Поєднуємо звук і літеру
Кілька облич Миколи Бажана
КЛАСИФІКАЦІЯ РЕЧЕНЬ. СИНТАКСИС
Експрес-урок - БутИк чи бутІк?
«Як народ забув свою Мову»: казка, яку ми повинні розказати своїм дітям
Микола Вороний. Українська література в іменах
Слова, які затримають увагу співрозмовника - експрес-урок
Експрес-урок - Посадка на поїзд (потяг) продовжується чи триває?
Експрес-урок - П’ять копІйок чи п’ять копійОк?
Українська мова. 10-11 клас. ЗНО. Фінал.
Перевірте себе: 15+ типових помилок в українській розмовній мові
Читання влітку. Список рекомендованих творів з літератури (5 - 11 класи)
Перелік слів із правильним наголосом для успішної підготовки до ЗНО-2020
Знаходимо однакові літери в середині та кінці різних слів
Зразок оформлення читацького щоденника
Чому Хрещатик має таку назву - експрес-урок
НЕ “З ТИХ ПІР”, А “ВІДТОДІ” ТА ІНШІ ПРАВИЛА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. ШПАРГАЛКА НА ЩОДЕНЬ
ТИПИ ЛЕКСИЧНИХ ПОМИЛОК + ПРАКТИКУМ. ЗНО
10 красивих суто українських приказок, які ви говорите неправильно
Письменники і гроші
ТРЕНАЖЕР З ПРАВОПИСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Просто про складне з Тетяною Руденко
Вивчаємо буквосполучення -ДЖ- -ДЗ- та літеру Щ
Вигук. Урок української мови
Іменники на означення осіб жіночої статі (лат. nomina feminativa)
Список літератури: Що читати влітку учням 5-11 класів
Оповідання В. Сухомлинського "Покинуте кошеня"
ПІДГОТОВКА ДО ЗНО. ЛІТЕРА Ґ- СПИСОК СЛІВ
Значення слів (Багатозначні слова. Близькі за значенням слова. Протилежні за значенням слова)
Коли говоримо "малюнок", а коли "рисунок"? – експрес-урок
Книги- та письменники-ювіляри 2020
Звернімо увагу! Типові помилки у вживанні ступенів порівняння прикметників
СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ. ЗНО. РОЗБІР ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ
5 ПРАВИЛ ВИЗНАЧЕННЯ РОДУ НЕЗМІНЮВАНИХ ІМЕННИКІВ.ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
Наголос
МОН РЕКОМЕНДУЄ: СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ, ЯКУ ВАРТО ПРОЧИТАТИ ВЛІТКУ УЧНЯМ 5-11 КЛАСІВ
Апостроф
Знаходимо слово за заданими літерами, які позначають голосні
ЗНО Українська література 11 клас І Драч «Балада про соняшник»
Презентація з української мови "Правила переносу слів"
Хата чи будинок, холостяк чи парубок? – експрес-урок
"Заповіт" Т.Г.Шевченко у виконанні Миколи Осадчого
Заповіт Шевченко Премьера песни Николай Осадчий
Абетка-скоромовка: вірші українською мовою на кожну літеру алфавіту
Короткі авторські вірші В. Кленца, Є. Гуцала, Г. Чубач, Ю. Кругляка допоможуть діткам швидко та легко вивчити абетку, а також вирішити артикуляційні проблеми, закріпити вимову приголосних.
Аа
Алла в Алли запитала:– Чом тебе назвали Алла?Посміялась Алла з Алли:– Бо тебе отак назвали…
Бб
Бобри на кобру гострять зуба,Що та гарцює біля дуба.Сказали кобрі навідруб:– Тут не гарцюй – засохне дуб!
Вв
Віл везе важучий віз –Вовну, вату, верболіз.Вперся віл і впало з возаВісім в’язок верболозу.
Гг, Ґґ
Галасливі ґави й галкиВ гусенят взяли скакалки.Гусенята їм ґелґочуть,Що й вони скакати хочуть.
Дд
Джміль бджолі в гаю гудів:– Довго я під дубом жив.А тепло дало нам літо,То подався я до цвіту.
Ее
Едик вгледів на екраніЕкзотичний евкаліпт,Закричав: – Від мене й ТаніЕвкаліптові – привіт!
Єє
Євген Єгору ніс єнота –Чкурнув єнот той до болота.Зітха Євген: – Нема єнота.Побіг шукати бегемота.
Жж
Жабка вчила жабеняткоЖваво квакати в калюжі.Жабеня сказало жабці:– Горло вже втомилось дуже.
Зз
Заєць зайця взимку стрів,Заєць зайцю говорив:– Важко зараз для зайців:Ми без моркви й качанців.
Ии
„И” в словах, повір нам ти,На початку не знайти.Проживають букви ціУсередині й кінці.
Іі
Індик гука стару індичку:– Іди сюди, під грушу-дичку!Белькоче голосно індичка:– Та то ж берізка невеличка!
Її
Їжак збирає сироїжки,Радіє: -Їх вже є півдіжки!На зиму їжа отака –Це справжній скарб для їжака.
Йй
Йди до мене, котенятко,Йод на ранку – все в порядку.Йод пекучий – постривай,Йорж колючий – не чіпай.
Кк
Непосида галка КлараОкуляри в Карла вкрала.На гілляку сіла: -Карр!Я сьогодні буду Карл!
Лл
Лис просив маленьку лиску:-Лиско, погойдай колиску,Погойдай колиску, лиско,Там в колисці менша лиска.
Мм
Мурлика муркоче –Морозива хоче.Мур лико руденький, –Замерзнеш, дурненький.
Нн
Носить рога носоріг,Гордо дивиться на всіх,Каже: – Ріг для носорога –То надія і підмога.
Оо
– Ослику, ослику!Що в твоєму возику?– Огірки за копійкиІ овес задарма весь!
Пп
Пекар півень у пекарніПік перепічки прегарні,І пшеничні пампушки,І препишні пиріжки.Пригощайтеся!
Рр
Бере віра в руки рака,Бере рака-неборака.Ви погляньте, подивіться –Віра рака не боїться.
Сс
Ходила синицяУ синій спідниці,Збирала у кошикДостиглі суниці.
Тт
ТротуарамиТритониТягнуть тістечокТри тонни.
Уу
Уранці Уляна УласаУраз умивать узялася.Улас утікав, ухилявся:Учора уже умивався!..
Фф
У Фросинки і НаталкиЗацвіли в саду фіалки.Фікуси листатіРозкошують в хаті.А на підвіконні –Фуксії червоні.
Хх
Ховрашки хотіли хліба –Ховрашкам давали рибу.Ховрашки халви хотіли,Та просити не уміли.
Цц
Цапок цибулі назбирав,В хлівці над нею міркував:„Цей харч гіркий – не для цапка.Цапкова їжа не така”.
Чч
Чалапала чапля болотом,За нею ішло чапленя,А чайка кричала: – Чекайте!..Он вас чорногуз доганя.
Шш
Шпак вмостився на шпаківню,Шпигонув старого півня:– Розшумівся ти, співаче!..Шпаченя в шпаківні плаче.
Щщ
Щука варилаБорщик у горщику,Щавель у борщику.А до борщу ще й по лящу.
Ь
Знак м’який сидів у віршіІ казав: – Я – найм’якіший!Може, й так, адже цей знакНе сердитий аж ніяк.
Юю
Юля з риби цілу зимуВарить юшку для Юхима,Бо Юхим сестричці ЮліОкунів дав дві каструлі.
Яя
Якоря Яків із Ялти привіз,Вранці з тим якорем в яму заліз.З нього сміється тітка Ярина:– Яма – не море… Тут тільки глина.
До дня народження Тараса Шевченка: 5 анімацій за поемами Кобзаря
Щороку, 9 березня, в Україні відзначають день народження Кобзаря. Традиційно у школах проходять цікаві заходи, присвячені життю та творчості Тараса Шевченка. Наш сайтMamabookпідготував тематичну підбірку – це сучасна анімована поезія Шевченка, начитка віршів відомими українцями, а також поезія Кобзаря у пісенній формі. Це чудові ідеї для проведенння тематичних уроків, виховних годин із дітьми. Перегляд анімованих відео завжди допомагає легше сприймати інформацію. Після перегляду кожен із віршів можна обговорити з учнями.
“За байраком байрак”
Анімацію створено за мотивами однойменної поеми Шевченка. Це чудова сучасна інтерпритація твору Кобзаря, яка вразить школярів вдалою стилістикою. До моменту начитування самого вірша у відео розповідається про складний історичний період України, коли у кінці XVIII ст. було укладено союз із турками – на противагу Речі Посполитій. Аби віддячити туркам, люди гетьмана гнали українців з сіл та продавали в рабство в Кафі. Дізнавшись про це, лідер Запорозької Січі наказав знайти і покарати зрадників українського народу. Козаки наздогнали три сотні работорговців, вбили їх, а натільні хрести викинули в річку, аби земля українська не прийняла зрадників. Оповідь допоможе учням краще зрозуміти зміст непростої історичної поеми Кобзаря.
“Думка”
Анімація та дуже душевне прочитання поезії Шевчненка на тему патріотизму, життя на чужині. Вірш розглядається у шкільній програмі, тож буде знайомий багатьом учням.
“Садок вишневий коло хати”
Весела дитяча версія відомого вірша, який поклали на музику. Пісня виконується під яскраву пластилінову анімацію. Віршик знають усі учні ще з початкових класів, тож це анімоване відео буде особливо близьким та зрозумілим для дітей. До того ж, сприйняття полегшує легка форма подачі.
“Тополя”
Мультик за однойменною поезією. Анімована розповідь про вродливу та працьовиту дівчинку, яка покохала хлопця. Та він трагічно загинув, тож красуня ховається від нелюбів, які намагаються до неї залицятися та свататися. І вирішити свою біду дівчина спробувала за допомогою знахарки.
“Думи мої, думи мої”
Пісня-балада на слова відомої поеми.
Думи мої, думи мої,Лихо мені з вами!Нащо стали на паперіСумними рядами?..Чом вас вітер не розвіявВ степу, як пилину?Чом вас лихо не приспало,Як свою дитину?..
Думи мої, думи мої,Квіти мої, діти!Виростав вас, доглядав вас, –Де ж мені вас діти!..В Україну ідіть, діти,В нашу Україну,Попідтинню сиротами,А я – тут загину.
Там найдете щире серцеІ слово ласкаве,Там найдете щиру правду,А ще, може, й славу…Привітай же, моя ненько,Моя Україно,Моїх діток нерозумних,Як свою дитину.
Цікаві українські легенди про соняшник
В українському фольклорі соняшнику відведено особливе місце. Це символ сонця та життя. Ця рослина символізує працю, достаток, людську доброту та фізичну силу. Соняшник у народі вважали найсильнішою квіткою. Наш сайтMamabookпідготував підбірку цікавих легенд для дітей.
ЯК ДІВЧИНА СТАЛА КВІТКОЮ
Це була чарівна і гірка історія.
Як на світі нас ще не було, то сонце сходило на землю зі своїми дочками. Вдень вони жили на землі, а ввечері йшли спочивати на небо.
Одного дня веселилися вони в гаю, як стало сонце сідати, почали вони збиратися додому. Коли дочки були вже далеко від гаю, то найменша згадала, що забула свій вінок і вернулася назад.
Але там його вже не було. Побачила вона недалеко під березою гарного парубка з віночком у руках. Він обняв дочку сонця і забалакав до неї дуже чарівними словами. Цілував її, обіцяв кохати все життя так, що їй буде з ним краще ніж у батька сонця.
Юна дівчина погодилася жити на землі, де співає соловейко, цвіте черемуха, існує любов. Сонце кликало дочку додому, сердилося, говорило, що на землі їй буде дуже важко жити. Але дівчина зосталась з коханим.
Ну от почалося для неї звичайне земне буденне життя. Чоловік більше робив, ніж говорив своїй гарній дружині ніжні слова, а бувало що зовсім забував про неї. Вона говорила йому, що вона мало бачить його, сумує за ним. Говорила, що він, мабуть, розлюбив її. А він відповідав, що земні люди люблять інакше, бо бачать щастя в любові, що єднається з радістю у праці.
Тоді дівчина попросила, щоб він навчив її працювати, щоб стати земною. А він все мовчав. Потім красуня ще більше засумувала за батьком, за зірками-сестричками. Забула про свою гордість і закралася непомітно до батьківського царства. Але сонце не могло забрати до себе дочку, яка вже вросла в землю, воно тільки скропило її своїми слізьми.
І тоді дівчина-красуня стала квіткою, що тужила весь час за батьківщиною, завжди повертаючи голівку до сонця. Назвали її соняшником.
ЧОМУ КВІТКА НАЗИВАЄТЬСЯ СОНЯШНИКОМ
Коли дочки Сонця, після купання, сіли в човен і вийшли у відкрите море, молодша з них похопилася, що забула на березі, на гілці дуба свій золотий вінок. Без вінка вона не наважувалася показатися удома і попросила сестер гребти назад. Але старші сестри сказали, що дуже стомилися і хочуть швидше лягти спати, а якщо менша така роззява, то нехай повертається на берег одна, залишається на землі до ранку і чекає, поки вони знову приїдуть купатися. Менша поплила до берега, але – о, жах! – вінка на гілці дуба не виявилося.
А під деревом стояв красивий хлопець, чорноволосий і блакитноокий. Він протягнув до дочки Сонця сильні руки і обійняв її, кажучи при цьому слова солодкі, точно мед золотих бджіл.
– Залишся зі мною на все життя, ми любитимемо один одного і ніколи не розлучимося, – шепотів він дочки Сонця, довго і міцно цілував її, пестив і просив стать його дружиною.
– Як же мені залишитися на землі? Ночі тут темні і холодні, а удома я живу в золотому палаці, де під стелею горять діамантові зірки, вдень пряду золоті нитки, а увечері купаюся в морі. У свята ми танцюємо з синами Місяця і катаємося на сріблястих жеребцях.
– Яке життя ти можеш обіцяти мені тут, на Землі? – запитала дочка Сонця.
– Я можу обіцяти тобі росяні ранки, які приємно охолоджують ноги, пісні птахів і шелест дерев. Можу обіцяти тобі дні, повні праці, і солодку знемогу вечорами. А вночі тебе зігріватимуть мої обійми, – відповідав син Землі .
– Покажи мені принади Землі, і я вирішу, залишитися мені у тебе або повернутися на батьківщину, – сказала дочка Сонця. І син Землі повів її до річки, де цвіла черемха, і співали солов’ї.
– Чула ти коли-небудь таку дивну пісню? – запитав син Землі.
– Ніколи, – призналася дочка Сонця.
– А чула ти коли-небудь, як дзюрчить річка, коли мчиться до моря? Відчувала ти, як пахне черемха? І чи знала ти, що таке любов?
– Ти моя любов, я залишуся у тебе, – обіцяла дочка Сонця, і син Землі повів її в кліть, де вона побачила свій вінок, що висів там на цвясі. Марне Сонце на інший ранок звало дочку додому, марно говорило їй про те, яка важка її чекає доля на чужині. Дочка наполегливо відмовлялася повернутися, бо життя на Землі здавалося їй краще, ніж володіння Сонця, де їй набридло день у день сидіти за прядкою. Тут цвіла черемха, дзюрчали річки і клацали солов’ї. Нехай Сонце присилає їй надане, і вона відсвяткує весілля з сином Землі.
– Любити сина Землі я не хочу, але заборонити тобі любити його не можу. Тільки заради любові не можна нехтувати батьківщиною. А що, якщо ти затужиш по будинку? – запитало Сонце і запнуло фіранку на знак того, що розмова з дочкою закінчена.
– Я назад не проситимуся! – гордо крикнула у відповідь менша дочка Сонця. Відсвяткували весілля, і матір Земля сказала, що невістці пора взятися до роботи. Нехай в саду за бджолами дивиться, з іншою роботою білоручці адже не впоратися. Тепер дочка Сонця цілісінький день стояла посеред саду і стежила за бджолами, щоб ті не забиралися в чужі вулики. Дні текли такі ж одноманітні, як дзижчання бджіл. Де шалена їзда на сріблястих жеребцях, де веселі танці з синами Місяця, морські прогулянки на човні з сестрами?
Загнані в плугу, коні ледве волочили ноги, а чоловік, змучений роботою, перестав говорити їй ласкаві слова.
– Принеси мені з річки черемхи, – попросила одного разу дочку Сонця.
– Не вічно черемсі цвісти, – сердито відповів син Землі.
– Поведи мене послухати пісню солов’я.
-Не вічно солов’ям співати.
-Ти так давно не цілував мене. Невже і любов не вічна?
– І любов не вічна.
– Що ж тут вічно?
– Вічна праця, – відповів син Землі і, узявши косу, пішов на луг.
Дочка Сонця знову залишилася одна. І так затужила по батьківщині, що забула про свою гордість і, повернувши голову до Сонця, стала його молити:
– Сонечко, миле Сонечко, вислухай мене. Я сумую по батьківщині. Я бачу уві сні стежки дитинства, чую дзижчання прядок сестер. Коли увечері з моря доноситься сплеск весел, я знаю, мої сестри їдуть купатися. Я слухаю їх пісні, які вже забула. Сонце, миле Сонце, пробач мене і візьми назад до себе.
Сонце мовчало. А менша дочка не переставала благати:
– Сонце, Сонечко, хіба ти не відчуваєш, як нещасна твоя дочка на чужині? Поклич мене до себе, і якщо не захочеш визнати мене своєю дочкою, то буду твоєю служницею. Кожен ранок і кожен вечір витрушуватиму твої хмарні покривала, начищатиму вікна твого палацу, вимітатиму пил з-під прядок сестер і буду щаслива, що живу на своїй батьківщині.
– Занадто довго ти залишалася на чужині, так довго, що твої ноги уросли в неї точно корені. Я вже не можу допомогти тобі, – відповідало Сонце і закрило очі білим хмарним рушником. Дочці на руки впали кришталеві намистинки, сльози Сонця. Менша дочка спробувала ворухнути ногами, але насправді, земля міцно тримала їх. Так вона і залишилася на землі і перетворилася на квітку, яка, сумуючи по батьківщині, завжди обертається до Сонця. Ось чому цю квітку називають Соняшником.
21 лютого Міжнародний день рідної мови
Цікава українська мова
9 цікавих фактів про українську мову, яких ви не знали
Факт 1. Олю, Павле, козаче!
Українська – єдина серед східнослов’янських мов, у якій іменники мають кличний відмінок. Лише послухайте, як гарно та мелодійно це звучить: зіронько, надіє, душе, соловейку, Олеже.
Факт 2. Українська чи руська?
У різні історичні часи наша мова мала багато своїх назв: про́ста, козацька, русинська. І ще до середини XIX століття найуживанішою назвою була “руська мова”. Тож слово “руський” історично не має нічого спільного із “російський”.
Факт 3. Фальшувати, фантазія, фарб’яр
Літера Ф – найменш уживана в нашій мові серед усіх букв алфавіту.
Факт 4. Чверть мільйона
У лексиці сучасної української мови нараховується понад 250 000 слів.
Факт 5. Синонімічність
Українська мова вражає своєю кількістю синонімів. Наприклад, до слова “говорити” з легкістю можна добрати 50 синонімів:
- Казати
- Балакати
- Розмовляти
- Ректи
- Лепетати
- Цвікати
- Промовляти
- Пащекувати
- Бормотати
- Гомоніти
- Балабонити
- Верзти
- В’якати
- Жебоніти
- Базікати
- Варнякати
- Галдичити
- Проказувати
- Шепотіти
- Гарчати
- Ляпати
- Мурмотіти
- Воркотати
- Талдичити
- Бурчати
- Журити
- Оповідати
- Лебедіти
- Розмовляти
- Торохтіти
- Тараторити
- Патякати
- Бубоніти
- Галдіти
- Мимрити
- Славословити
- Скоромовити
- Примовляти
- Перемовлятися
- Торочити
- Триндичити
- Шпетити
- Розпатякувати
- Підмовляти
- Іронізувати
- Базарити
- Гейкати
- М’ямлити
- Галасувати
- Шкабарчати
Факт 6. Перші згадки
У 448 році відомийвізантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав нові слова – «мед» та «страва». Це була перша історична згадка українських слів.
Факт 7. Одна із наймилозвучніших
Українську мову давно офіційно визнано однією із наймилозвучніших у світі. У 1934 році в Парижі на лінгвістичному конгресі фахівці визнали українську мову третьою з-поміж усіх мов (після французької та фарсі) за мелодійністю, лексичним і фразеологічним багатством, величезними словотвірними можливостями, синтаксичною гнучкістю. На аналогічному форумі мовознавців у Швейцарії українську мову було названо другою після італійської.
Факт 8. Найдовше слово
Найдовшим словом у нашій мові є «дихлордифенілтрихлорметилметан» (хімікат для боротьби зі шкідниками). У цьому слові 30 літер.
Факт 9. Найуживаніша літера
Буква П – найуживаніша літера алфавіту в нашій мові. Саме на цю букву починається найбільша кількість слів. І ось вам для прикладу геніальне оповідання українською мовою, в якому всі слова починаються лише на літеру П!
Популярному перемишлянському поетові Павлові Подільчаку прийшло поштою приємне повідомлення:“Приїздіть, пане Павле,- писав поважний правитель повіту Полікарп Паскевич,- погостюєте, повеселитесь”. Пан Павло поспішив, прибувши першим потягом. Підгорецький палац Паскевічів привітно прийняв приїжджого поета.
Потім під’їхали поважні персони – приятелі Паскевичів… Посадили пана Павла поряд панночки – премилої Поліни. Поговорили про політику, погоду. Пан Павло прочитав підібрані пречудові поезії. Панна Поліна програла прекрасні полонези Понятовського, прелюд Пуччіні. Поспівали пісень, потанцювали падеспань, польку. Прийшла пора пообідати. Поставили повні підноси пляшок: портвейну, плиски, пшеничної, підігрітого пуншу, пільзенське пиво. Принесли печені поросята, приправлені перцем, півники, пахучі паляниці, печінковий паштет, пухкі пампушки під печеричною підливкою, пироги, підсмажені плецки. Потім подали пресолодкі пряники, персикове повидло, помаранчі, повні порцелянові полумиски полуниць, порічок.
Почувши приємну повноту, пан Павло подумав про панночку. Панна Поліна попросила прогулятися по Підгорецькому парку, помилуватися природою, послухати пташині переспіви. Пропозиція повністю підійшла прихмелілому поетові. Походили, погуляли.
…Порослий папороттю предавній парк подарував приємну прохолоду. Повітря п’янило принадними пахощами. Побродивши по парку, пара присіла під порослим плющем платаном. Посиділи, помріяли, позітхали, пошепталися, пригорнулися.
Почувся перший поцілунок: прощай парубоче привілля, пора поетові приймакувати!
Реп про МОВУ BRAT & TIK TU FEAT КНИГА МАНДРІВКА 1 серія «Книга мандрівка Україна»
21 лютого Міжнародний день української мови!
Говоріть красиво: 15 найкращих українських скоромовок для тренування гарної вимови
Українська мова є однією із наймелодійніших на планеті. На мовному конкурсі, який відбувся у Парижі у 1934 році, українську визнали третьою найбільш красивоюмовою у світі (після французької та перської).Гарна українська вимова звучить інтелігентно та милозвучно. Тож, дуже важливо навчитися не просто мати великий словниковий запас, але й правильно вимовляти усі звуки.
Скоромовки мають велику користь для вироблення правильної дикції і артикуляції, підвищують культуру мовлення.Спеціально до Міжнародного дня логопеда, який відзначають 14 листопада,“Український інтерес”підготував для вас українські скоромовки, які будуть корисними не лише для дітей, але й для дорослих:
1. Був собіцебер, та переполуцебрився на полуцебренята.
2. Бобер на березі з бобренятами бублики пік.
3. Бук бундючивсь перед дубом, тряс над дубом бурим чубом. Дуб пригнув до чуба бука. Буде букові наука.
4. Вередували вереднички, що не зварили вареничків. Не вередуйте, вередниченьки, ось поваряться варениченьки.
5. Вовк-вовцюг вівцю волік. Вова вовку – вила в бік. Як завив же вовк-вовцюг, миттю випустив вівцю.
6. Галасливіґави йґалки в гусенят взялискакалки. Гусенята їмґелґочуть, що й вони скакати хочуть.
7. Захар заліз на перелаз. – Захарку, злізь! – Захарку, злазь! Зумів залізти – Знай, як злізти.
8. Кинув кріп Прокіп в окріп. У окропі, окрім кропу кипить короп для Прокопа.
9. Кіндрат в брід брів – зустрів бобрів, зустрів бобрів – бобриу рів. Кіндрат добрів – змокрів до брів.
10. Не турбуйте курку – клюєкурка крупку.
11. Їхав Прокіп мимо кіл. Лічив снопипо три копи: одна копаковпаком, друга копаковпаком, третя копаковпаком.
12.Невеличка перепеличка під полукіпком розпідпадьомкалась.
13.Стриб-стриб-стриб – підстрибує по стернірідня: перепілка, перепел, перепеленя.
14.Фірма ферму будувала. Фірмі фарби було мало.
15.У чотирьох черепашок четверо черепашенят.
Уроки української мови від Олександра Авраменка
Як правильно вітатися – експрес урок української мови
videoplayback
Про зайві слова – експрес урок української мови
Олександр Авраменко коментує ЗНО 2019 з української мови
Помилки в українській мові, яких припустився Олександр Авраменко експрес урок
9 листопада - День української мови та писемності
«Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування» – писав Панас Мирний.
9 листопада наша країна відзначає надзвичайно важливе для нас свято — День української писемності та мови.
ДЕНЬ ПИСЕМНОСТІ та МОВИ
За православним календарем — це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця— письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.
За своєю мелодійністю українська мова вважається другою в світі, поступаючись тільки італійській. Сьогодні нею розмовляють близько 45 мільйонів людей.
Мова – запорука існування народу. Захищаючи рідну мову – захищаємо свою честь, гідність, право на існування, право на майбутнє. Тож плекаймо, зберігаймо, розвиваймо рідну та співучу українську мову!
ДЕНЬ української мови
ГОВОРІМО УКРАЇНСЬКОЮ ПРАВИЛЬНО!
5.Академічний тлумачний словник
8.Словник скорочень української мови
9.Словник.net- найповніший та найактуальніший універсальний тлумачний словник української мови в мережі. Він містить понад 220 000 словникових статей та понад 20 000 фразеологізмів.
10. Найбільша в інтернеті електронна бібліотека української літератури, яка крім українських книжок пропонує також літературну енциклопедію, біографії, шкільні твори, учнівські реферати, стислі перекази змісту творів з української та зарубіжної літератури.
КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ
1.САЙТ Олександра Авраменка(Український педагог, теле- та радіоведучий. Автор понад п'ятдесяти підручників та посібників з української мови й літератури. Лауреат Всеукраїнського конкурсу «Учитель року» (1996) та Міжнародної літературно-мистецької премії імені Григорія Сковороди (2008).)
2.САЙТ Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
3.САЙТ Міністерства освіти і науки України
4.САЙТ Інституту модернізації змісту освіти
5.САЙТ Освітнього порталу "ПЕДАГОГІЧНА ПРЕСА"
6.САЙТ Департаменту освіти і науки облдержадміністрації
7.САЙТ Миколаївського науково-методичного центру
8.САЙТ для вчителів української мови "Слово-диво"
Нормативно-правова база з питань патріотичного виховання
Указ Президента України від 13.11.2014 № 872 «Про День Гідності та Свободи»;
Указ Президента України від 13.11.2014 № 871 «Про День Соборності України»;
Указ Президента України від 14.10.2014 № 806 «Про День захисника України»;
Указ Президента України від 24.09.2014 № 744 «Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності».
Лист МОН України від 07.10.2016 № 1/9-542«Щодо застосування державної мови"
Закон України "Про засади державної мовної політики"
Свято української писемності та мови
в ЗОШ І-ІІІ ступенів №17 ім. В. Г. Саражана
Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови,
не може й сам викликати поваги до себе.
Олесь Гончар
На високих патріотичних нотах, у піднесеному настрої пройшло 9 листопада – День української писемності та мови, вшанування пам’яті Нестора-літописця.
Це свято було встановлено указом президента України в 1997 році і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора – послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.
Розпочався день з єдиної виховної години «Там де живе рідна мова, живе український народ» для усіх учнів школи. Цікавими та змістовними були тематичне інформування до Дня української писемності та мови і прес-експрес «З історії виникнення письма». Із задоволенням учні школи взяли участь у флешмобі «Почувайся європейцем – розмовляй українською» (За чистоту рідної мови), у квесті «Мова і писемність у цікавих фактах». Слайд-презентація «Я – Українець! Я за єдину державну мову!» та перегляд відеофільмів про Нестора–літописця, Кирила і Мефодія та П. Яцика пробудили в учнівської молоді почуття національної гідності. Цього дня усі учні школи мали змогу побачити представленні виставки: книжкову – «Писемність та мова – жива плоть, яка створювалась мільйонами поколінь», дитячих малюнків – «Диво калинове – чари барвінкові».
В цей день були проведені заходи, в яких активну участь взяли учні та вчителі.
Цікавою і змістовною була літературно – музична композиція «О слово рідне!», яку підготували учні 9-11 класів під керівництвом вчителя української мови та літератури Томашівської О.М. Учні ознайомилися з історією святкування Міжнародного дня рідної мови, мовними обов’язками громадян, а також мали можливість для реалізації своїх талантів. Вони розповідали вірші, гуморески, брали участь у постановці сценок, слухали пісні.
Пісня – то душа народу, душа нації, душа українського слова. На святі лунали українські пісні у виконанні учнів, вчителів 1- 4 класів, учасників вокального гуртка.
Відомий французький письменник Вольтер сказав: «Усі головні європейські мови можна вивчити за шість років, свою ж рідну треба вчити ціле життя». Цій темі були присвячені газети, підготовлені учнями 5-11 класів.
У святкуванні Міжнародного дня рідної мови активними учасниками були усі. Байдужим не залишився ніхто, адже культура кожного народу закодована в його мові, без знання якої неможливо стати повноцінним громадянином України, високоінтелігентною людиною.
Вчителі, учні писали ХVІІ Всеукраїнський радіодиктант національної єдності.
Маємо сміливість серцем і душею впевнено сказати: «Ми – українці!». Хай усіх нас єднає належність до великого народу! Плекаймо всі разом ту мову, що дісталась нам у спадок від наших пращурів!
Великий український вчений, мовознавець Іван Огієнко сказав: «Мова – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб». Любіть, поважайте та вдосконалюйте нашу мову, адже мова, як і Україна, — у нашому серці, і починається вона з кожного з нас.
Ми низько вклоняємося нашим пращурам за воістину солов'їну мову!
Прес-центр ЗОШ № 17
Тиждень української мови в школі
Рубрики стінгазети
21 лютого – Міжнародний день рідної мови. Відзначати його запропонувала ЮНЕСКО, виступивши таким чином на підтримку багатомовності і наголошуючи на тому, як важливо берегти, плекати та розвивати рідну мову кожної народності. Спеціалісти ЮНЕСКО щодня пам’ятають про те, що не одній сотні мов нині загрожує зникнення, і слідкують за їх станом, намагаються порятувати їх від забуття. Адже за кожною з них – цілий світ традицій, народної музики, обрядів та звичаїв, фольклору, цілий світ народу.
З історії мови
Слов’янська абетка
Кирилиця – одна з двох (разом із глаголицею) перших слов’янських абеток, створена на основі давньогрецького письма.
У 863 році князь Ростислав звернувся до Візантії з проханням прислати до Великоморавської держави християнських місіонерів (проповідників), які змогли б посприяти веденню богослужіння на її теренах слов’янською мовою. Цими місіонерами стали солунські брати Кирило та Мефодій. Саме для того, щоб слов’яни змогли читати Біблію (а на той час вона була переписана давньогрецькою мовою), і створили Кирило та Мефодій нову слов’янську абетку, яку на честь Кирила назвали «кирилицею».
У давню кирилицю ввійшли 24 літери грецького алфавіту (а, в, г, д, є, z ,н, і, к, л, м, n , о, п, р, с, т, ф, х, ω ,ө, ψ, ξ, v) та 12 спеціальних знаків на позначення характерних звуків слов’янської фонетичної системи. Пізніше кирилиця лягла в основу багатьох слов’янських абеток, у тому числі й української.
Найдревніша з тих, які збереглися до нашого часу, буква алфавіту – о.
Наша пунктуація як система розділових знаків в основних своїх виявах склалася до Х\/ІІІ століття. У давньоруських пам’ятках розділові знаки (а їх було мало: крапка; три крапки, розміщені у вигляді трикутника; чотири крапки, розміщені у вигляді ромба) ставили для того, щоб «відпочити».
Розвиток пунктуації пов’язують із виникненням книгодрукування. Працівники друкарні мусили подавати друкований текст так, щоб читач легко сприймав прочитане. Для цього текст треба було членувати на окремі частини. Виникнувши з практичної необхідності, пунктуація стала розвиватися, удосконалюватися, брати на себе роль виразника точнішого і глибшого змісту написаного.
Сучасна пунктуація ґрунтується на трьох принципах – граматичному, смисловому, інтонаційному.
Погані» й «хороші» звуки
Є спеціальні науки – звукосимволізм, фоносемантика, постулатами яких є твердження про те, що звуки мають певне змістове навантаження. Учені провели такий експеримент: запропонували схарактеризувати дві неіснуючі тварини, для яких придумали назви – харарапа і зізюля. І виявилося, що перше слово носії мови пов’язували з чимось великим, старим, недобрим, а друге – з малим, молодим, приємним, добрим. Асоціації викликають не тільки різні слова (навіть вигадані), а й різні звуки. Зокрема, як «погані» звуки опитувані назвали х, ш, ж, ц, ф, як грубі – д, б, г, ж, як гарний , ніжний – л.
Мовні цікавинки
На запитання, яка мова найпоширеніша у світі, багато хто з упевненістю скаже: «Англійська». Аж ні! Виявляється, що лідером серед мов є китайська, якою говорить чи не кожен шостий мешканець Землі. Загальна кількість носіїв цієї мови – понад 1 мільярд осіб! Англійська ж займає другу позицію. Вона є рідною для 514 мільйонів людей. На третьому місці – мова гінді, якою спілкується 496 мільйонів осіб. Після трійки лідерів ідуть іспанська (425 мільйонів), російська (275 мільйонів) мови.
На Африканському континенті більше 1000 різних мов. А в мові береберів у Північній Африці навіть немає писемної форми.
Жителі Папуа Нової Гвінеї розмовляють майже 700 мовами (це становить приблизно15% усіх мов світу).
В алфавіті кхмерів 72 букви, в алфавіті туземців острова Бугенвіль – лише 11.
У китайському письмі 40 000 символів, а у гавайському алфавіті лише 12 букв.
Найбільш містким на Землі словом вважається іспанське мамихлапинатана, що означає: «Дивитися один на одного з надією, що хто-небудь погодиться зробити те, що бажають обидві сторони, але не хочуть робити».
У американського письменника Ернеста Вінсента Райта є роман «Гедсбі», який складається з більше ніж 50 000 слів. При цьому в творі немає жодної букви е.
У племені таджу, що живе в одній із гірських долин Індії, у домах царює дивовижна тиша і спокій. Справа в тому, що чоловіки й жінки таджу говорять різними діалектами, які так і називаються «чоловічий» і «жіночий». Дуже часто люди, які перебувають у шлюбі, особливо чоловіки, погано знаючи мову своєї дружини, вважають за краще або просто мовчати, або, у крайньому випадку, вдаватися до універсальної мови міміки і жестів.
Останні дослідження вчених свідчать про те, що приказки на кшталт «німий як риба», «мовчить як риба» тощо не мають підґрунтя, бо риби розмовляють, як і тисячі інших видів тварин. Занурені у воду пристрої фіксують розмови мешканців підводного царства, що їх вони ведуть за допомогою ультразвукових сигналів, які наше вухо не сприймає.
У часи середньовіччя одного фінського студента було спалено на вогнищі як чаклуна на тій підставі, що він дуже швидко вивчав іноземні мови, що було, на думку його суддів, неможливим без допомоги нечистої сили.
В ООН офіційними є шість мов: англійська, французька, арабська, китайська, іспанська, російська.
Запис слова метро по-японськи складається із трьох ієрогліфів, що означають «низ», «грунт», «залізо».
У середньому за своє життя людина вживає нецензурні слова 230 тисяч разів.
У Московському царстві в часи царювання Михайла Романова по базарах і майданах ходили переодягнені чиновники, які хапали людей, що вживали нецензурну лексику, і на пострах іншим прилюдно сікли різками.
Турецький мандрівник Ельвія Челеві, що відвідав Україну 1657 року, визнавав величезне багатство української мови, але лайливих слів нарахував у ній аж… чотири. Це такі слова, як чорт, дідько, свиня і собака.
Чому так говорять
Бути на сьомому небі
Цей вислів означає найвищу ступінь блаженства та щастя.
А з’явився він завдяки ідеї грецького вченого Аристотеля про те, що світ складається з семи нерухомих сфер, на яких знаходяться всі зорі на планеті. Ось саме сьома сфера, на думку Аристотеля, й була місцем, де живуть боги, які проводять свій час у безтурботних радощах та веселощах.
Давати добро
Часто доводиться чути вислови давати добро, одержати добро, що означають «дати або одержати дозвіл щось робити». До речі, слово «добро» зовсім не пов’язане із словом «добрий».
Добро – це стара назва букви Д. Спочатку слово «добро» помандрувало до моряків. Так називали жовтий прапор у флотській сигналізації. Його підняття означало: «Так, згоден, дозволяю» (тобто даю добро). А вже з палуби вислів «давати добро» як сигнал пішов і на берег у значенні «дозволяти».
Про вовка промовка
По-українськи кажуть: «Про вовка промовка, а вовк у хату», по-російськи: «Про серого речь, а серый навстреч», французи кажуть: «Хто назве вовка, той побачить його хвіст». Погана слава, як бачимо, далеко біжить. Слово «вовк» – дуже давнє, вчені вважають, що воно утворене або від улкос, де корінь улк має значення «рвати», або від уелк – «тягти», «волочити». Виходить, назва вовка первісно означала «той, що роздирає» або «той, що грабує», «грабіжник». Одвічний ворог людини, хижак, розбійник,– він і назви в різних мовах діставав за своїм характером.
Перейти Рубікон
Історія фразеологізму перейти Рубікон пов’язана з іменем Юлія Цезаря. У середині І століття до нашої ери Цезар вів завойовницькі війни у Галлії. Природним кордоном, що відділяв галльську територію від римської, була ріка Рубікон, яка впадала в Адріатичне море. Коли римський сенат, наляканий швидким зростанням популярності Цезаря в Римі, відмовив йому в продовженні повноважень головнокомандуючого, той перейшов зі своєю армією річку Рубікон. Цією дією він розпочав громадянську війну, з якої вийшов переможцем. З того часу вислів «перейти Рубікон» означає «зробити безповоротний крок».
Календар
Календар – це система літочислення.
Походить ця назва від латинського слова calendarium, що означає – боргова книжка. Річ у тім, що в Давньому Римі боржники виплачували своїм кредиторам відсотки першого дня кожного місяця. Дні ці звалися календи. Звідси й пішла ця назва. У ті ж часи виник і вислів «відкласти щось до грецької календи». Оскільки календ у греків ніколи не було, вислів цей означає «ніколи цього не робити». Подібне значення має вислів, що використовується в нашій мові, – «після дощичка в четвер».
Корабель
Слово корабель у нашій мові відоме з досить віддалених часів. Це пряме усне запозичення з грецької мови, без посередництва цілої низки мов і народів, як ми здебільшого спостерігаємо. Чи є в нас докази того, що це запозичення відбулося саме усним шляхом? Є, ось хоча б такий. Слово карабос у греків означало «морський рак», «краб». Вони цим словом, ужитим у переносному, образному значенні, назвали певний вид своїх суден. Виходить, що це була неофіційна, а вільна, невимушена, розмовна назва. Такі слова, як правило, переходять з мови в мову усним шляхом, через безпосереднє спілкування людей. Не лише ми запозичили у греків це слово. Воно було і в римлян (карабус), потім в італійців (каравелла), в іспанців та ін. У давньоруській мові воно мало форму корабль, а у багатьох слов’н )болгар, чехів, словаків, поляків, сербів та ін.) форму кораб.
Чай
Сьогодні ми вважаємо чай – і рослину, і продукт – своїми добрими знайомими… Назва цього напою неоднакова в різних європейських мовах. Вона залежить від того, яким шляхом ввозили чай у кожну з цих країн. В Європу його привозили морським ляхом із Південного Китаю в дерев’яних трюмах парусних кораблів. За дорогу, а вона, як відомо, була довгою, чай «доходив», «дозрівав» у зігрітих сонцем і майже герметично закритих трюмах. Там, звідки його везли, – у Південному Китаї – чай звуть те. З цією назвою його й привезли в Європу: тому англійці називають чай tea (ті), німці – der Tee (тее). У Росію чай возили караванним шляхом через Азію, але вже не з Південного, а з Північного Китаю, де місцеве населення називало цей напій ча, а саме листя – чае. Тому в українській, російській та білоруській мовах цей напій зветься чай.
9 листопада – День української писемності та мови
9 листопада наша країна святкує День української писемності та мови.
Свято започатковане Указом президента України № 1241/97 від 6 листопада 1997-го.
За православним календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.
Мова — духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку, виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен, в першу чергу, створити в своїй душі світлицю, у якій зберігається найцінніший скарб — мова.
Саме мова є основною ознакою нації, бо формує національний менталітет, є живим свідком історії народу, зберігає його культурні здобутки, є визначальним чинником життя людини і суспільства.
Українська мова – мова української нації.
В ній тисячолітня історія нашого народу – історія тяжка, кривава, із злетами і падіннями, осяяна духом свободи та незалежності Української держави, бо ж український народ віками змушений був із зброєю в руках оборонятися і відстоювати своє право на вільне життя. Тому в українській мові ми відчуваємо брязкіт схрещених шабель уславлених на весь світ козаків запорожців, незламних опришків і гайдамаків, заповзятих січових стрільців.
Генеалогічно українська мова належить до індоєвропейської мовної сім’ї. Про це свідчать і архаїзми, і деякі фонетичні та морфологічні ознаки, які зберегла наша мова протягом століть.
Давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українці мають свою могутню класичну літературу, визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника…
Щодо початку писемності в українських землях тривають наукові дискусії. Археологічні знахідки засвідчують наявність писемних знаків на глиняному посуді, пряслицях, зброї тощо, ще за трипільської доби.
Кілька століть нас привчали до думки про нібито «вторинність» української мови, ретельно приховуючи від українців величезний масив української ж писемності, історії та культури, що сягає глибокої давнини і налічує багато тисячоліть.
Давніший із літописів, який дійшов до нас, був написаний у 1377 році на пергаменті – вичиненій телячій шкірі. Він носить назву Лаврентіївського, за іменем монаха-переписувача Лаврентія. Зокрема до цього списку входить “Повість врем’яних літ” (або “Повість минулих літ”), написаний на початку XII століття.
Автором “Повісті” вважається монах Києво-Печерського монастиря Преподобний Нестор-літописець (близько 1050 – 1114 рр.). Також його перу належать житія святих…
Преподобний Нестор працював до останнього дня свого земного життя. Мощі святого покояться в Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.
Сучасна українська літературна мова пов’язується з конкретною датою – виданням “Енеїди” Івана Петровича Котляревського у 1798 р.
Знаменита поема стала першим друкованим твором, написаним живою народною мовою, всупереч тогочасній традиції користування книжною українською мовою у писемній практиці, конкретні сфери якої, зокрема книгодрукування, поступово зводилося нанівець заборонами на українське слово.
Ще одну дату – 1840 р., коли вперше було видано твори Тараса Григоровича Шевченка, можна вважати доленосною: з того часу українська літературна мова стала на важкий, але плідний шлях розвитку і нормативної стабілізації. На цьому шляху були і перепони, і заборони (Валуєвський циркуляр 1863, Емський акт 1876).
Говоримо українською
Закон України "Про засади державної мовної політики"
http://авраменко.укр/ САЙТ Олександра Авраменка (Український педагог, теле- та радіоведучий. Автор понад п'ятдесяти підручників та посібників з української мови й літератури. Лауреат Всеукраїнського конкурсу «Учитель року» (1996) та Міжнародної літературно-мистецької премії імені Григорія Сковороди (2008).
http://mon.gov.ua/ САЙТ Міністерства освіти і науки України
http://www.oblosvita.mk.ua/ САЙТ Департаменту освіти і науки облдержадміністрації
http://www.moippo.mk.ua/ САЙТ Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
http://mnmc-nikolaev.at.ua/ САЙТ Миколаївського науково-методичного центру
http://slovo-divo.ucoz.ua/news/ САЙТ для вчителів української мови "Слово-диво"
http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ Словники України он-лайн
http://www.slovnyk.net/ Словник.net - найповніший та найактуальніший універсальний тлумачний словник української мови в мережі. Він містить понад 220 000 словникових статей та понад 20 000 фразеологізмів.
http://ycilka.net/slovnyk_fraz.php Фразеологічний словник
http://ycilka.net/slovnyk_syn.php Словник синонімів
http://www.jnsm.com.ua/ures/book/index.shtml Словник іншомовних слів
http://www.rozum.org.ua/ Словники.
Серед науковців є думка, що мова, якою розмовляє людина, визначає спосіб її мислення, впливає на поведінку!
Цікаві факти про українську мову – Українська мова є однією з найпоширеніших мов в світі і за кількістю носіїв займає 26-те місце. Також вона є другою за поширеністю серед мов слов’янського походження після російської мови.
– Найбільш вживаною літерою в українському алфавіті є літера “п”. Також на цю літеру починається найбільша кількість слів. Тоді ж як найрідше вживаною літерою українського алфавіту є “ф”. В українській мові слова, які починаються з цієї літери, в більшості випадків запозичені з інших мов.
– Найдовшим словом в українській мові є назва одного з пестицидів “дихлордифенілтрихлорметилметан”. – Найбільша кількість синонімів. Згідно з «Коротким словником синонімів української мови», у якому розроблено 4279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів має слово «бити» — 45.
– Цікавим фактом про українську мову є те, що вона входить до трійки найкрасивіших мов в світі. На мовних конкурсах в Італії на Франції її визнавали другою за мелодійністю мовою світу, перша італійська. Інші джерела говорять про бронзу української мови на цьому конкурсі, друге місце за французькою, а 4 місце займає перська мова.
– Найчастіше серед іменників вживається слово «рука», серед дієслів — «бути», прикметників — «великий», займенників — «він».
– Найбільшу кількість значень має абревіатура ПК. Це персональний комп’ютер, палац культури, паровий кран, передній край, перфокарта, Петербурзький комітет, Петроградський, комітет, підбирач-копнувач, пістолет-кулемет, Пітерський комітет, предметний каталог, Повітряний кодекс, пожежний кран, польовий караул, постійний комітет, променевий кінескоп, проміжний конденсатор, прохідницький комбайн, прядильно-крутильна (машина), парсек та інші.
– Найбільшу кількість разів перекладений літературний твір “Заповіт” Т.Г.Шевченка: 147 мовами народів світу.
Джерело: http://dovidka.biz.ua/tsikavi-fakti-pro-ukrayinsku-movu/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Родовий чи знахiдний вiдмiнок додатка?
Як буде правильно сказати: писати (читати) листа чи лист, пришити ґудзик чи ґудзика? Такi питання часто виникають перед тими, хто негаразд вiдчуває дух української мови. Як на те, трапляються iнколи випадки, коли той самий iменник, виконуючи в реченнях синтаксичну функцiю додатка, в одному реченнi стоїть у родовому вiдмiнку, а в другому — в знахiдному, наприклад: «Послухали доброї поради високошановного народолюбця» (Б. Грiнченко) i «Вiн дасть пораду, як i що, — знайшов вихiд Антiн» (С. Чорнобривець). То вiд чого залежить той чи той вiдмiнок додатка? Чи є якесь правило щодо цього?
У роздiлi «Дiєслова» ми побачимо далi, що є дiєслова, якi керують iменниками тiльки в якомусь певному вiдмiнку, а тим часом обмежимося лиш зауваженням, що, на вiдмiну вiд росiйської мови, в українськiй мовi iменник додаток часто стоїть у родовому, а не в знахiдному вiдмiнку: «Бабуся пильнує малої» (Марко Вовчок); «Де шукати благостинi» (П. Кулiш); «Гляди, дядьку, порядку» (М. Номис); «Заспiвай менi, доню, тiєї Вкраїни» (Г. Косинка).
Отож, у першiй фразi лiпше сказати: писати (читати) листа; та й у другiй теж ближче буде до народнорозмовної української традицiї: пришити ґудзика, купити хлiба тощо.
Б. Антоненко-Давидович “Як ми говоримо”
Подвійний наголос
Олександр Пономарів зауважує, що «у словниках є низка слів, котрі мають подвійний наголос».
Нижче в лівому стовпчику подано слова з наголосом, якому слід віддавати перевагу.
Переважно | Рідше |
алфавіт | алфавіт |
алфавітний | алфавітний |
весняний | весняний |
висіти | висіти |
договір | договір |
жало | жало |
завжди | завжди |
милити | милити |
простий | простий |
ясний | ясний |
Про складні випадки наголошування слів
Найчастіше порушують наголос у словах новий, випадок, середина, ненависть, текстовий, фаховий. Слово випадок у літературній мові завжди мало і має тільки один наголос — на першому складі. Воно належить до цілої низки подібних щодо творення слів з наголосом на префіксі ви-: вибалок, виняток, виросток, виселок, висновок тощо. Отже, наголос випадок неприродний для української мови. Слово ненависть, а також усі похідні від нього (ненависний, ненавидіти, ненавиджу й ін.) у літературній мові мають наголос на складі –на-. Текстовий і фаховий наголошують за зразком прикметників, що походять від односкладових іменників лісовий, льодовий, сніговий, цеховий(відліс, лід, сніг, цех тощо).
Іменники, що в множині змінюють наголос, у сполученні з числівниками два (дві), три, чотири зберігають наголос однини: озеро — озера, але два (три, чотири) озера; дерево — дерева, але два (три, чотири) дерева; жінка — жінки, але дві (три, чотири) жінки;острів — острови, але два (три, чотири) острови.
Наголос на 1-му складі
дОгмат, кИдати, вИпадок, рАзом, рОзвідка, вІрші, вІршів, прИповідка, Олень, спИна, цАрина, немає чАсу, щИпці, грОшей, дрОва, зОзла, фОльга, кУрятина, бУдемо, дОлішній, пІдлітковий, дОнька, рЕшето, зАгадка
Наголос на 2-му складі
фенОмен, везлА, генЕзис, завдАння, абИ де, аджЕ, абИколи, абИяк,
анІж, рондО (шрифт), рубЕль, рукОпис, правОпис, перЕбіг (подій),
пізнАння, новИй, щавЕль, борОдавка, вимОга, вітчИм, граблІ,
дочкА, зубОжіти, зубОжілий, фартУх, подУшка, позАторік, тріскОтнява, ненАвидіти, добУток, квартАл, налИгач, дичАвіти, чорнОзем, чорнОслив, оптОвий, отАман, індУстрія
На 3-му і…складі
розв’язАння, сільськогосподАрський, сторінкИ (множина), одинАдцять, кіломЕтр, ідемО, беремО, ідетЕ, асиметрІя, бюлетЕнь, навчАння, псевдонІм, кропивА, болотИстий, валовИй, ветеринАрія, інженЕрія, мозолИстий, наздогАд, некролОг, осокА, каталОг, бюлетЕнь, рукопИсний, кулінAрія
Подвійний наголос
пОмИлка, зАвждИ, назАвждИ, правОпИсний, прОстИй, слІзьмИ, рОзбІр, бАйдУже, кОрИсний, мАбУть, пЕрвІсний, тАкОж ТОЩО.
Два наголоси у словах
рАботоргІвля, привАтнорабовлАсницький
В українській мові слова “слідуючий” немає!
Ненормативними є вислови “на слідуючий день”, “слідуюче питання”, “слідуюча зупинка” і т. д. Дієприкметник “слідуючий”, що входить до них, неможливий навіть теоретично, бо в українській мові немає дієслів, од яких можна було б його утворити! Якщо йдеться про предмети або конкретні явища, здебільшого вживають прикметник наступний: наступний урок, наступного дня (тижня), наступна зупинка. Коли ж мовиться про абстрактні явища, що відбувалися чи відбуватимуться після якогось часу, події, частіше вдаються до прикметників дальший, подальший: дальше життя, подальша доля, подальша робота. Втім, уникайте й бездумного калькування: замість “сталося наступне” ліпше сказати “сталося ось що”. Перед переліком або поясненням доречне слово “такий”. Не “наступні факти”, а “такі факти”, не “з наступних спеціальностей”, а “з таких спеціальностей”, “заявляти не наступне”, а таке (за Б.Рогозою).
Українською, по-українськи, по-українському? Як правильно?
Ось що про це пише мовознавець Борис Рогоза: “Говорити українською. І не тільки говорити, а й писати, перекладати. Саме така форма (коли дієслово сполучається з безприйменниковим орудним відмінком іменника мова) нині найуживаніша, властива усім стилям.
А прислівники на зразок по-українському, по-німецькому, по-румунському типові для публіцистики та усного мовлення.
Нарешті, третій синонімічний засіб — прислівники на -cьки,-цьки — ознака розмовного стилю: по-українськи, по-французьки, по-китайськи.
Тенденція ж поєднувати дієслово з іменником та прийменником на (говорити на українській мові, перекладати на англійську мову) послаблюється, втрачає свою перевагу і, можливо, зникне зовсім.”
Отже, не варто вважати “неукраїнськими” вислови “по-українському” “по-українськи” (У Шевченка: “Та, будь ласка, напиши до мене так, як я до тебе пишу, не по-московському, а по-нашому). Це не калька з російської, поляки, наприклад, теж говорять “по-польску”.
Проблема полягала в тім, що через наближеність цього “говорити по-українськи” до російського відповідника він став виштовхувати два інші, що збіднювало мову. Цілком слушно поєднання “українською мовою” повернули в обіг і стали частіше вживати, проте це не означає, що “по-українськи” може бути лише борщ. Якщо хтось скаже “Я що, по-китайськи говорю? ” – це буде не русизм, а вияв розмовного стилю.
До того ж, вислів “по-українськи” може мати значення “в українському стилі”, “на український манір”, як, наприклад, “по-київськи”, “по-сибірськи”, “по-людськи”, “по-братерськи”. Влучний каламбур на цю тему – “Говорити українською, але не по-українськи”.
А от вислів “розмовляти на українській мові” схоже, пора викреслювати з ужитку: добрим тоном буде перекладати “українською мовою”, читати “книжки українською” та дивитися “фільми українською”.
Неправильно | Правильно | ||
Іншими словами | Інакше кажучи | ||
Підніміть руку | Піднесіть руку | ||
Виключення із правил | Виняток із правил | ||
Скажу пару слів | Скажу кілька слів | ||
Кардинально відмінні заходи | Суттєво відмінні заходи | ||
Розповсюдження думки | Поширення думки | ||
Постала дилема | Постала проблема | ||
Вільна вакансія | Вільне робоче місце | ||
В кінці кінців | Врешті-решт | ||
На заключення | На завершення | ||
Виключення із списку | Вилучення зі списку | ||
У різних областях науки | У різних галузях науки | ||
Категорично не можу | Ніяк не можу | ||
Під кінець дня | Наприкінці дня | ||
Кардіограма серця | Кардіограма | ||
Я рахував за потрібне | Я вважав за потрібне | ||
Хиба зору | Вада зору | ||
Ранимий | Вразливий | ||
Тим не менш | Проте | ||
Не дивлячись на несприятливі умови | Незважаючи на несприятливі умови | ||
Кілька років назад | Кілька років тому | ||
Замислуватий | Химерний | ||
На зборах постановили | На зборах ухвалили | ||
Співпадати | Збігатися | ||
Не знайшли за адресом | Не знайшли за адресою | ||
За вимогою установи | На вимогу установи | ||
Слідуючий | Наступний | ||
Ні в якому разі | Нізащо в світі | ||
По крайній мірі | Принаймні | ||
Розмовляти на українській мові | Розмовляти українською | ||
Піти за хлібом | Піти по хліб | ||
Інакомислячий | Інакодумець | ||
На протязі години | Упродовж (протягом) години | ||
Точно відомо | Достеменно відомо | ||
У глибокій давнині | У сиву давнину | ||
Бувший | Колишній | ||
Спішать | Поспішають | ||
Справились із завданням | Впоралися із завданням | ||
Взаємозв’язані | Взаємопов’язані | ||
Відсутній по хворобі | Відсутній через хворобу | ||
За голосом впізнав | По голосу впізнав | ||
По вимозі вчителя | На вимогу вчителя | ||
За зізнанням мого сусіда | Як зізнався сусід | ||
Говорити відкрито | Говорити відверто | ||
В останній час | Останнім часом | ||
Висказуватися вголос | Висловлюватися вголос | ||
Відкрийте вікно | Відчиніть вікно | ||
У порядку винятку | Як виняток | ||
Дальше буде | Далі буде | ||
Порушення існуючих законів | Порушення чинних законів | ||
Другим разом | Іншим разом | ||
Заказати музику | Замовити музику | ||
Він являється учасником битви | Він є учасником битви | ||
На слідуючий день | Наступного дня | ||
У значній мірі | Значною мірою | ||
Співставляти результати | Зіставляти результати | ||
Перевести на українську | Перекласти українською | ||
В цьому році | Цього року | ||
Взявся за роботу | Взявся до роботи | ||
Заходи по відзначенню | Заходи щодо відзначення | ||
Вибачаюсь | Вибачте | ||
Багаточисленні | Численні | ||
Більша половина працівників | Більша частина працівників | ||
Відношення до справи | Ставлення до справи | ||
Відслідкувати | Відстежити | ||
Відстоювати права | Обстоювати права | ||
Вклад у розробку | Внесок у розробку | ||
Відповідати по бажанню | Відповідати за бажанням | ||
Але при умові | Але за умови | ||
Добитися мети | Досягти мети | ||
Вони затягували роботу | Вони зволікали з роботою | ||
Впроваджувати в життя | Втілювати в життя | ||
В останній час | Останнім часом | ||
Мається на увазі | Ідеться про | ||
Піднімаються проблеми | Порушуються проблеми | ||
Отримали освіту | Здобули освіту | ||
Приймати участь | Брати участь | ||
Поставили задачу | Поставили завдання | ||
Понести матеріальні втрати | Зазнати матеріальних збитків | ||
Гарна тюль | Гарний тюль | ||
Оточуюче середовище | Навколишнє середовище | ||
Душевна біль | Душевний біль | ||
Прийшли до висновку | Дійшли висновку | ||
Завідуючий відділом | Завідувач відділом |